суспільно-економічна система

СУСПІЛЬСТВО - одна з основоположних категорій соціальної філософії, історії та соціології. 1) В широкому розумінні, С. - якісно відмінне від природи, багатомірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення, що постає як сукупність історично сформованих способів і форм взаємодії та об'єднання (діяльності, відносин, поведінки, спілкування, регуляції, пізнання), в яких знаходить свій вияв всебічна і багаторівнева взаємозалежність людей. 2) У вузькому розумінні, С.: а) діахронічно чи синхронічно фіксований соціальний організм; б) відносно самостійний і цілісний момент такого організму; в) спільна основа, поле перетину і накладання індивідуальних дій людей (Тойнбі); г) корелят держави (громадянське С.). Як цілісність С. є предметом не лише історії, а й соціальної філософії та соціології. Проте на відміну від історії, що розглядає його переважно в діахронічному зрізі, та соціології, яка акцентує увагу на зрізі синхронічному, філософія визначає поєднання цих зрізів при вивченні С. як цілого. Філософія зорієнтована на з'ясування єдності, своєрідності всіх наріжних форм, рівнів і аспектів взаємовпливу та взаємоперетворення індивідного й соціального, розв'язання суспільних та особистісних (в їх взаємозалежності) смисложиттєвих проблем, вироблення орієнтирів екзистенційного характеру і виявлення таких умов вільної самоідентифікаціїта самореалізації людини, за яких зберігається і вдосконалюється С. як продукт взаємодії людей, система соціальних зв'язків, що утворює основу і середовище власне людської життєдіяльності. Саме під таким кутом зору філософія розглядає єдність С. з природою (історія при цьому постає як частина історії природи, олюднення природи та своєрідність С. щодо неї); особливості С. як сукупності індивідів, що об'єднуються для задоволення "соціальних інстинктів" (Аристпотпель); відмінності "природного стану" співіснування людей та стану громадянського, "суспільно-договірного" (Гоббс, Локк, Шефтсбері, Мандевіль, Г'юм, Мейн, Тьонніс, Дюркгейм, Варт, Вебер); дистинкцію доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства (Арон, Ростоу, Велл, Гелбрейт, Кан, Тоффлер); С. як сукупність цивілізацій (Данилевський, Тойнбі, Шпенглер); співвідношення С. взагалі та суспільно-економічних формацій як його якісно визначених історичних ступенів розвитку (Маркс, марксизм). Сучасному етапові властиве некласичне розуміння С., для якого характерне співіснування найрізноманітніших підходів до вивчення С. При цьому намагання знайти прийнятне для всіх цих підходів визначення С. призводить до вельми абстрактного тлумачення С. як всеохопної системи, яка окреслюється граничними умовами соціальності як смислової комунікації, а в просторовому вимірі постає як "світове", "планетарне". За таких умов необхідним, врівноважуючим цей уніфікаційний аспект розгляду С. доповненням є здавна притаманна історичній науці "мультиплікативна" характеристика С., яка формується не відкиданням розбіжностей різних підходів, а навпаки - їх врахуванням, що уможливлює осягнення С. в усій його складності і багатстві виявів.

УКЛАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ - цілісна система певного типу відносин між людьми в процесі суспільного матеріального виробництва, яка утворює його суспільну форму. Соціально-економічний лад того чи того суспільства може включати в себе як один, так і кілька У.с.-е. В багатоукладному суспільстві один У.с.-е., як правило, є панівним, основним. Об'єднуючи і підпорядковуючи всі інші, він визначає характер соціально-економічного ладу суспільства загалом, а отже, його історичний тип. Панівний У.с.-е. в процесі суспільних змін може стати другорядним і навпаки другорядний - панівним. Крім того, ті чи інші стосунки, що в них вступають люди в системі суспільного матеріального виробництва, можуть взагалі не утворювати в даному суспільстві цілісного формування, а існувати лише у вигляді більш Чи менш істотного додатка до У.с.-е., утвореного відносинами виробництва іншого типу (напр., наймана праця в Стародавній Вавилонії чи античному Римі; рабство (холопи) в Росії тощо). В класичному марксизмі основні У.с.-е. тлумачились як формаційні (первісно-общинний, рабовласницький, феодальний, буржуазний, комуністичний), а неформаційні - як неосновні, що призводило до початково апріорної оцінки багатоукладності суспільства як явища негативного, що підлягає усуненню, та до орієнтації на утвердження єдиного У.с.-е., "відповідного" даній суспільно-економічній формації: Свідченням теоретичної і практичної вразливості такого підходу є досвід радянського суспільства, де понадсемидесятирічна спроба ліквідації існуючих в 20-ті рр. поряд із соціалістичним інших У.с.-е. (патріархального, дрібнотоварного, приватно- та державно-капіталістичного) і створення послідовно унітарної економічної системи зазнала краху.

КАПІТАЛІЗМ ( від лат. capitalis - головний; "капіталом" у XII - XIII ст. називали основні фонди, запаси товарів, грошові суми, прибуток від процентів) - тип суспільства, форма економіки, "спосіб виробництва", який спочатку існував у вигляді укладу, а згодом особливо рельєфно виявив себе в Європі (XV - XVII ст.), спочатку в Італії і Голландії В. ирішальний стрибок у розвитку К. відбувся у XVIII ст. перш за все у Великій Британії, де капіталістична економіка поєдналася із технологічним потенціалом, створеним індустріальною революцією. К. - певна стадія соціального розвитку, якому відповідає індустріалізм, машинне виробництво, урбанізація і ринок. Передумовою і чинником становлення і розвитку К. були особистісні трансформації - поява громадянина, вільної і автономної особистості. Сукупно усе це сприяло бурхливому розквіту виробничих сил, всебічному розвитку соціальної мобільності, експансії економіки в усі сфери суспільного буття і, зрештою, - колонізації. Існуюча у сучасному світі капіталістична система склалася у XIX ст. і остаточно зміцнилася у XX ст., перетворившись на "світ-економіку" (Валерстайн). У процесі становлення К. економічна підсистема суспільства набула певної автономії (обґрунтуванням цієї емансипації економіки був класичний лібералізм), специфічної динаміки і прискорення розвитку. Термін "К." увійшов до широкого обігу після виходу відомої праці Зомбарта "Капіталізм". Сміт, якого вважають теоретиком К., не вживав цієї категорії, майже не використовував це слово і Маркс. М. Вебер вважав, що поняття "К." можна вживати для визначення суспільств, які задовольняють економічні потреби шляхом капіталістичного підприємництва, тобто діяльності, яка орієнтована на ринок і має на меті отримання прибутку внаслідок торговельного обміну. В процесі розвитку К. зазнав істотних трансформацій, проявивши спроможність до перебудови і певного вдосконалення. Насамперед це знайшло вияв у його демократизації. За своєю природою індустріальне машинне виробництво тяжіє до тоталітарних форм, тому економічний деспотизм К. врівноважується демократичними політичними формами. Істотне значення мала соціалізація К.: уряди капіталістичних країн (під впливом організованого тиску з боку трудящих) поступово запроваджували систему соціального страхування, розбудовували відносини соціального партнерства та ін. К. поступово перестає бути тільки конкурентним економічним порядком, формуються засади "народного К. "К. участі" та ін. У той же час проявляють себе тенденції до глобалізації К., його концентрації і монополізації. Транснаціональні корпорації стають більш впливовими агентами світової політики, ніж більшість національних держав. Поява комп'ютерних мереж створює передумови для тотальної експансії К. в усі сфери буття ("пан-К.", "віртуальний К."). Незважаючи на численні вади, К. як економічна система довів свою ефективність і конкурентноспроможність.

(2. Gp)

1. n ком., марк. група; угруповання; клас; організація; колектив; a груповий; колективний; 2. ком., юр. група; концерн; об'єднання компаній; організація

1. об'єднана за певними ознаками і властивостями сукупність предметів, осіб тощо; 2. група акціонерних товариств, зокрема холдингова компанія (holding company) разом з дочірніми компаніями (subsidiary)

═════════■═════════

ad hoc group спеціальна група; administration group адміністративна група; advisory group консультативна група • група консультантів; age group вікова група; allied trade споріднена торговельна група; business group група підприємців; business contact group група ділових зв'язків; buyers' group група покупців; campaign group група, яка організує кампанію; citizen's action group діюча громадська група; commodity group група товарів • товарна група; community group громадська група • група місцевої громадськості; comparable group порівняльна група • схожа група • подібна група; competing group конкуруюча група; consumer group група споживачів; consumer boycott group група споживачів, які беруть участь у бойкоті; consumer interest group група захисту інтересів споживачів; consumer protection group група захисту інтересів споживачів; consumer satisfaction group група вивчення задоволеності споживачів; control group контрольна група; current business group функціонуюча ділова група; customer group група клієнтів • група замовників; demographic group демографічна група; design group група проектувальників; development group група розвитку фірми • група розвитку; discussion group колоквіум • семінар; economic group економічна група • господарська група; economic-and-social group соціально-економічна група; encounter group групова зустріч для обговорення спільних проблем • зустріч для вільного і відвертого обміну думками у вузькому колі • групи за інтересами • групова психотерапія; environmental group група захисників навколишнього середовища; ethnic group етнічна група; examining group група експертів • група експертизи; experimental group експериментальна група; focus group група для тематичного опитування • фокус-група; forecasting group група прогнозування; formal group формальна група • формальний колектив; homogeneous group однорідна група • група з однорідним складом; income group група за рівнем доходів • група населення, яка має однаковий дохід; industry group галузева група • група за галуззю діяльності; informal group неформальна група • неформальний колектив; interest group група, об'єднана загальними інтересами; lasting group довговічна група • стабільна група; leadership group група лідерства; life-style group група за способом життя; loaning group кредитна група; lobby group група лобістів • група людей, яка чинить тиск на керівний орган для прийняття певного рішення; management group група управління; manufacturing group виробнича група; matched group ідентична група • парна група • порівняльна група • сумісна група; medium-income group група за середнім рівнем доходів; membership group членський колектив • група членів; minority group національна меншість • меншість; national group національна група • група осіб однієї національності; natural group природна група; new product development group група спеціалістів — розробників нових товарів; nomadic group кочова група; noncompeting groups неконкурентні групи; occupational group група за родом зайнятості • професійна група; order receiving group група, яка приймає замовлення; peer group група рівних; performing arts group група виконавців • мистецька група; policy group група, яка опрацьовує стратегію; political group політична група; population group група населення; pressure group група тиску • група, яка обстоює певні інтереси • група, об'єднана спільними інтересами; primary group первинна група • первинне оточення • первинний колектив; producers group виробнича група; product group товарний підрозділ • товарна група • група товарів; product line group асортиментна група • група товарів, близьких за номенклатурою; product test group група випробування товару • група товарних випробувань; professional group група професіоналів; project group проектна група; psychological group психологічне угруповання; public interest group група захисту інтересів громадськості • група громадських інтересів; purchasing group закупівельна група; quality assurance group група забезпечення якості; racial group расова група; reform group група реформаторів; repair group ремонтна група; research group дослідницька група; retailers' buying group об'єднання роздрібних торговців; risk group група ризику; secondary group вторинна група • вторинне оточення • вторинний колектив; select group вибрана група; social group суспільна група; social action group група суспільної дії; socioeconomic group соціально-економічна група; sociological group соціологічна група; special-interest group група зі спеціальними інтересами; statistical group статистична група; study group робоча група • дослідницька група; task group цільова група; target group цільова група; technical group технічна група • група технічних спеціалістів; test group випробувальна група • дослідна група; trade group галузева група; trading group торговельне об'єднання; transportation group транспортна група; upscale group група, вища від середнього рівня; user group група користувачів; viewing group група глядачів; wage rate group група одного розряду заробітної плати; watchdog group група нагляду • контрольна (ревізійна) група; working group робоча група

═════════□═════════

group annual report річний звіт об'єднання; group assurance scheme система колективного страхування; group balance sheet балансовий звіт групи компаній; group case study груповий аналіз конкретних ситуацій • груповий розгляд конкретних проблем; group company концерн • змішана компанія • спільна компанія; group deficit груповий дефіцит • дефіцит бюджету групи компаній; group discount ставка обліку групи компаній; group dynamics групова динаміка; group earnings доходи групи компаній; group equity капітал групи компаній; group financial statement фінансовий звіт групи компаній; group health insurance колективне медичне страхування; group information інформація про стан концерну; group insurance колективне страхування; group leader лідер угруповання; group leasing колективна довгострокова оренда; group life insurance групове страхування життя; group management колективне керівництво; group managing director директор-розпорядник групи компаній; group of companies група компаній • концерн; group of experts група експертів; group of investors група вкладників капіталу • група інвесторів; Group of Seven (G7), G-7 countries група семи (провідні країни Заходу: Великобританія, Німеччина, Канада, США, Франція, Італія, Японія); Group of Eight, G-8 countries група восьми (Великобританія, Німеччина, Канада, США, Франція, Італія, Японія, Росія); group of Ten, G-10 countries група десяти (члени Міжнародного валютного фонду: США, Канада, Бельгія, Нідерланди, Великобританія, Італія, Франція, Німеччина, Швеція, Японія); group outline спільний план діяльності групи компаній; group pension fund колективний пенсійний фонд; group policy груповий поліс; group profit прибуток групи компаній; group relations взаємостосунки між членами колективу; group taxation оподаткування групи компаній; group turnover товарооборот групи компаній; G-5 countries група п'яти (провідні країни Заходу: Великобританія, Німеччина, США, Франція, Японія); to group with поєднуватися/поєднатися • поєднуватися/ поєднатися з

group²:: group of companies

ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНІ - поняття, запроваджене Спенсером для характеристики основних підсистем суспільства як цілісного і водночас внутрішньо структурованого складного утворення. Ґрунтуючись на розумінні суспільства як своєрідного організму, Спенсер тлумачив І.с. як властиві означеному організму і внутрішньо пов'язані між собою органи, що виконують важливі життєві функції регулювання та стабілізації соціальних процесів і підтримання стану їх взаємозбалансованості. Спенсер виділяв три основних типи І.с.: 1) ті, що забезпечують продовження людського роду (шлюб та сім'я); 2) розподільчі (економічні); 3) регулятивні (релігія, політичні організації тощо). З плином часу уявлення про І.с. істотно змінилися, але саме поняття стійко увійшло в науковий обіг Н. ині І.с. розглядаються як багатомірне суспільне утворення, найважливішими складовими якого є: а) притаманний відповідному І.с. рівень, різновид чи локалізовані формоутворення суспільної свідомості, що можуть характеризуватися наявністю специфічних для них знань, концепцій, теорій, поглядів, переконань, принципів тощо; б) сукупність властивих даному І.с. форм діяльності; в) система характерних для нього відносин, взаємин і стосунків між людьми; г) стійкий комплекс формальних і неформальних правил, цінностей, норм, установок та інших притаманних І.с. регулятивів, що взаємоузгоджують форми діяльності й відносин між людьми у відповідній системі соціальних ролей та статусів; д) специфічна для певного І.с. мережа організацій, закладів та установ І. нституалізація життєдіяльності суспільств, міра втілення в системах І.с. тих чи тих цінностей, інтерналізації інституціональних функцій і ролей в мотиваційні структури членів суспільства постає як один з істотних показників рівня самоствердження та самореалізації відповідних історичних культур чи цивілізацій. За сферами дії та функціями І.с. поділяються на реляційні, що визначають рольову структуру суспільства за найрізноманітнішими засадами - від віку та статі до особливостей задатків, здібностей та фаху; регулятивні, які визначають припустимі межі незалежних щодо суспільних норм дій, спрямованих на реалізацію індивідуальних чи групових потреб, інтересів і цілей, та санкції, що карають за порушення цих меж; культурні, пов'язані з суспільною психологією, ідеологією, релігією, філософією, мистецтвом, освітою тощо; інтегративні, призначення яких - належне виконання соціальних ролей, відповідальних за забезпечення інтересів та цілей історичних спільнот і суспільств як цілісностей. У певному ракурсі зміна тої чи тої соціальної системи постає як модифікація І.с., що відбувається внаслідок сукупної дії ендогенних, внутріінституціональних та екзогенних, зовнішніх чинників, при домінантній ролі, за певних конкретно-історичних обставин, однієї з даних двох груп детермінант. У процесі переходу суспільств від доіндустріальної стадії до індустріальної та постіндустріальної традиційні І.с. поступаються місцем сучасним. Якщо традиційні І.с. визначаються передусім аскриптивністю і партикуляризмом, тобто ґрунтуються на жорстко заданих ритуалом та звичаєм правилах дії та поведінки й родинних зв'язках, то в новітніх суспільствах домінуючими стають І.с., що забезпечують інтерналізацію цінностей компетентності, незалежності, особистої відповідальності й раціональності, уможливлюють вільніший моральний і психологічний вибір індивідам, що призводить, однак, до піднесення ступеня аномічності суспільних систем атомізації осіб, їх взаємного дистанціювання, тобто має знову ж таки складний, суперечливий характер.